forkredit.com | | vivaspb.com | finntalk.com

   Сьогодні, 29 січня, в Україні відзначають День пам'яті Героїв Крут – київських школярів і студентів, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.

   За різними даними з української сторони в битві брали участь від 300 до 600 школярів і студентів, а також артилерійська батарея сотника Лощенко, група офіцерів з раніше сформованого штабу частини «Вільного козацтва». У цілому близько 800 чоловік, а з боку більшовиків – від 3 тисяч до 6 тисяч військових

   29 січня 1918 року на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили нерівний бій із армією Михайла Муравйова чисельність яких налічувала близько 5 тисяч у якій на озброєнні були до 16 кулеметів і одна гармата.

   Українці тоді зайняли хорошу позицію і відбили перший бій, але з великими втратами: половина була поранена або вбита. Всього бій йшов близько п'яти годин. Після до Червоної гвардії прийшла підмога, а в українських бійців кінчалися патрони і снаряди. Таким чином, українські війська змушені були відступити, а близько 30 студентів і гімназистів потрапили в полон. На наступний день їх розстріляли.

Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

  Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.

   За кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: «Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!». І хоч подвиг Героїв Крут згодом забули більш ніж на 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано, подвиг під Крутами увіковічнений у памяті укра численних

На початку січня 1918 року більшовики встановили контроль у Харківській, Катеринославській та Полтавській губерніях та розгорнули наступ на Київ. 24–27 січня 1918 року запеклі бої розгорнулись за станцію Бахмач.


   Коли українські війська  відступили до станції Крути, на їх підтримку було направлено Першу Українську юнацьку (юнкерську) школу ім. Б. Хмельницького у складі чотирьох сотень (400–450 курсантів і 20 старшин (офіцерів) та першу сотню (116–130 осіб) новоствореного добровольчого Помічного Студентського куреня січових стрільців. До них приєдналися ще близько 80 добровольців з підрозділів місцевого Вільного козацтва із Ніжина.

   Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні або замордовані. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві.